Добалакатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Добалакатися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДОБАЛА́КАТИСЯ див. добала́куватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 317.

Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 396.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОБАЛАКАТИСЯ див. добалакуватися. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 317.

Добалакатися-це...

Добалакатися-балакаючи якийсь час, доходити до чого-небудь. || Балакаючи, доходити до крайності. || Багато балакаючи, зазнавати лиха.