Макогін

Макогін, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. Макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У мосяжник’овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.