Рукав

Рукав, -ва, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Шевч. 461. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Ном. № 625. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть начиння. Константиногр. у. Ум. Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. Чуб. V. 606, 208.