Замикати

Замика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Замикайте, діти, двері. Шевч. Як коня вкрали, він тоді станю замкнув. Ном. № 6625. Прич. стр. Заминаний. Це́рква замиканаЧуб. III. 40. 2) Заключать, заключить, запирать, запереть. Замикали Настю, вона було таки втече. МВ. II. 47. 3) Заграждать, заградить, преграждать, преградить. Замкло їм мову. 4) — губу, уста. Зажать ротъ, принудить замолчать. Людям губи не замкнеш. Ном. № 6986. Як би вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнулоб їй уста. Г. Барв. 378. 5) — очі. Сомкнуть, закрыть глаза. Замкну я очі ворогам. Мл. л. сб. 300.