Сімка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:54, 5 грудня 2014; Владислав (обговорення • внесок)
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СІ́МКА, и, жін. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); // Група із семи осіб. Хазяїна кав'ярні можна не лічити, бо він увесь час бігав, і рахувати його за постійного члена нашої сімки важко (Юрій Яновський, II, 1958, 99). 2. Гральна карта з сімома вічками. Старий Вейводси витягнув другу сімку і так її залишив. — Тепер прийде туз або десятка, — злобно сказав трактирник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 147).