Жоліб

Жоліб и жолоб, -ба, м. 1) Желобъ, желобокъ. 2) Корыто. Шух. І. 185. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівсасіна. Нп. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142. 3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. Черниг. у. 4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. Шух. I. 261. 5) Въ терлиці: пространство между боками въ которое опускается мечик. Шух. I. 147. 6) Глубокая и узкая долина. Їдьмо жолобом. Н.-Волын. у. Ум. Жолобок, жолобочок. Криничкижолобки. Левиц. І. 197. У коморі стоять три жолобки. Рудч. Ск. II. 142.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]