Чабан
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:34, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чабан, -на, м. 1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. Чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
