Сукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:39, 3 грудня 2014; Титаренко Анастасія Володимирівна (обговорення • внесок)
Сука́ти, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
♦ Мотузки (мотуззя) сукати див. мотузок, мотуззя; Свічки сукати можна з кого — хто-небудь покірний, м'який. Поцілуйко.. сам з приємністю відчував, як перед ним міниться господар оселі. — Тепер із нього можна й свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 383); Такий, що з піску мотузки сучить див. мотузок.