Повітря

Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в’єтсі. АД. II. 20. 2) = Повітриця. Вх. Уг. 260.

Сучасні словники

1.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі

2.

"Словопедія" 

Орфографічний словник української мови

<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53407/157356.html">ПОВІТРЯ</a>

 пові́тря 
 іменник середнього роду 

Словник синонімів

<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53407/270862.html">ПОВІТРЯ</a>

Повітря-жм. дух <н. теплий дух>, з. обвітря; П. як ім. найнеобхідніше <н. дослід — повітря науки>; (надземне) простір, атмосфера; (лихе) З. пошесть, епідемія

3. http://orp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»

 Однина
 Називний повітря
 Родовий повітря
 Давальний повітрю
 Знахідний повітря
 Орудний повітрям
 місцевий  на/у пові́трі, пові́трю 
 кличний        пові́тря* 

4.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Существительное 1. воздух 2. вихрь

5.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

• повітря — іменник середнього роду Орфографічний словник української мови • 2повітря — я, с. 1) Суміш газів (головним чином азоту й кисню), що утворюють атмосферу Землі. •• Чи/сте пові/тря повітря, що складається з 20,96% кисню, 0,03% вуглекислого газу, 78,08% азоту, 0,94% інертних газів Український тлумачний словник • 3повітря — (суміш газів, потрібних для життя людини, тварин, рослин), атмосфера, дух … Словник синонімів української мови • 4повітря — епідемія, пошесть

Іноземні словники

українська-англійська Словник

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари Существительное 1. воздух 2. вихрь

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=1HR1RMKq1EM

Повітря

==Сьогодні Енциклопедія Корисного розповість вам кілька цікавих фактів про повітря., - Більше читайте тут: [посилання http://korysne.co.ua/tsikavi-fakty-pro-povitrya/==