Докоряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:36, 28 серпня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докорити, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Мет. 390. Прийшов докорити світові за гріх. Єв. І. XVI. 8.
