Козлик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:16, 1 грудня 2014; Настьона Головко (обговорення • внесок)
Ко́злик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КО́ЗЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до козел 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Словник Грінченка); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!» Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
