Мішок

Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. Мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = Міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІШОК, шка, чол. 1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому З сокирою й мішком (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 72); Вона латала мішок для харчів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368); * У порівняннях. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Панас Мирний, III, 1954, 179); Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий мішком зсунувся з коня на лід (Яків Качура, Вибр., 1953, 140).

Повітряний мішок — незаповнене місце всередині чого-небудь. Подрібнену масу [силосу] добре ущільнюють, щоб в ній не було повітряних мішків (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 261); Кричить [квакша] голосно і своєрідно, роздуваючи свої кулясті повітряні мішки (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 40); Речовий мішок — невеликий мішок, пристосований для носіння з собою необхідних предметів побуту і продуктів харчування. На спині [курсантів] скатка шинелі, речовий мішок, біля пояса котелок, гранати, лопатка (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76); Митяй господар, у нього в речовому мішку є таке, як домашнє сало, ковбаса, цукор, запасні онучі і рукавиці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 490); Спальний мішок — утеплений ватою або хутром великий мішок для спання в холодних місцях. Першу партію спальних мішків випустила Хустська фабрика спортивно-галантерейних виробів (Радянська Україна, 12.II 1971, 4); Коли побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеликий розбірний мисливський будиночок, з розкладним ліжком — дуже зручна штука (Остап Вишня, II, 1956, 234). 

♦ Грошовий (золотий) мішок: а) багата людина; б) багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка.. вийшла з-під пера Тобілевича (Максим Рильський, III, 1956, 276); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні від приватної власності, від грошового мішка («Єсть на світі доля...») (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 58); Кота в мішку купувати див. кіт; Мішком (висіти і т. ін.); Мішок мішком — незграбно, мішкувато. Заяложене дране убрання мішком висіло кругом колись високого стрункого стану [Марини] (Панас Мирний, III, 1954, 227); — Ось подивіться!.. матерія гарна, а пошита [блузка] — мішок мішком (Леся Українка, III, 1952, 602); Мішком з-за рогу прибито (вдарено); Як (мов, немов і т. ін.) мішком [із-за рогу] намаханий (прибитий) — недоумкуватий, чудний або дивний (про людину). Нарешті всі чомусь зійшлися на тій думці, що його «мішком з-за рогу вдарено», і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 164); — Чого він [вершник] такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 413); Мов (немов і т. ін.) мішок розв'язався з чим — дуже багато, ціла злива чого-небудь. Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (Степан Васильченко, II, 1959, 137); Немов мішок розв'язавсь з усякими виговорами.. і іншими прикростями, що так і сипалися з Кракова на нещасний тернопільський конвент (Іван Франко, II, 1950, 170); Торба лиха і мішок біди — дуже багато неприємностей. — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, І, 1962, 629); Як (мов, немов і т. ін.) [горох] з мішка (сипатися, посипатися, сипнути і т. ін.) — з'являтися в дуже великій кількості, у великій мірі. У той день вони [рекорди] сипалися, як з мішка (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 136); Запитання посипалися, як з мішка, Тане не встигав відповідати (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 215); Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлу ся (Олекса Стороженко, I, 1957, 58); Як раки з мішка — у різні боки (розбігатися, розтягатися, розлазитися тощо). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки, — гульня йде, і спинити їх [Тодоську і Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 84). 2. чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3—5 пудам). Дід брав за літо по п'ятаку од вівці.. та ще хліба мішків п'ять (Панас Мирний, I, 1949, 154); — Грошей не беру, тільки пашню. — Багато? — Мішок пшениці (Михайло Стельмах, II, 1962, 123). 3. який, спец. Вмістище для чого-небудь у тварин та рослин. У роті [мартишок] є защічні мішки, куди тварини набивають їжу, а потім, не поспішаючи, поїдають її (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 165); У фазі розвитку жіночої квітки, коли віночок вже опав, у зав'язях.. ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки, що з певних.. причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 38).

Мішки під очима — набряки під очима. У неї все ще стояла перед очима висока чорна матушка-ігуменя: жовті мішки скачуть під злими очима (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Біля столу сидів, попихкуючи цигаркою, жовтощокий письмоводитель з мішками під очима (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 133).

4. військ. Повне оточення (військових частин). Як на галопі пройшли килигеївці Крим, так на галопі й вихопились через Перекопський перешийок назад, ледве встигши вискочити з кримського мішка (Олесь Гончар, II, 1959, 84); — Пане отамане, дивізія в мішку! — кричав розгублений полковник генералові Терешкевичу (Олександр Довженко, I, 1958, 152).

[Кам'яний] мішок — низька, тісна камера у в'язниці, а також в'язниця взагалі. Тепер я тут, серед цих стін, як звір у пастці.. Як? гинути тут... у цьому мішку.., коли там воля... робота... товариші... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 187); Карцер був страховиськом для всіх: кам'яний мішок з мокрими стінами, і не одна жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 150); — А ми ж де є? — допитуюся. I тільки тоді я побачив, що лежу не в ліжку і не в хаті, а на соломі, в якомусь кам'яному мішку (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 54).

Матеріал з Вікіпедії

Мішок — зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; упаковка. Мішки призначаються для складування, перенесення і транспортування різноманітних сипучих будматеріалів, харчових продуктів тощо. Зазвичай вони шиються з грубої, міцної тканини (рогожа, мішковина), паперу, шкіри, синтетичних матеріялів.

Перевагою мішка перед іншими ємностями є вкрай малі маса і обсяг порожнього мішка в порівнянні з вантажем, що поміщають в нього, а також дуже малі габарити згорнутого мішка. Крім того, мішок зазвичай дешевше інших контейнерів тієї ж місткості.

До недоліків можна віднести низьку міцність на прокол і незручність перенесення заповненого мішка. При додаванні ручки, пари ручок або ременя мішок перетворюється на найпростішу сумку.

Материал из Википедии

Мешо́к — упаковка, сшитая из мягкого материала, имеющая переменную геометрическую форму и при необходимости — завязки. Мешки предназначаются для складирования, переноски и транспортирования разнообразных сыпучих стройматериалов, пищевых продуктов и т. п. Обычно они шьются из грубой, прочной ткани (рогожа, мешковина), бумаги, кожи, синтетических материалов.

Преимуществом мешка перед другими ёмкостями является крайне малые масса и объём пустого мешка по сравнению с помещающимся в него грузом, а также очень малые габариты свёрнутого мешка. Кроме того, мешок обычно дешевле других контейнеров той же вместимости.

К недостаткам можно отнести низкую прочность на прокол и неудобство переноски заполненного мешка. При добавлении ручки, пары ручек или ремня мешок превращается в простейшую сумку.

Ілюстрації

x140px