Коло

І. Ко́ло, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. Рк. Макс. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. Чуб. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. См. Навій. Вас. 165. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. Черниг. у. КС. 1883. VII. 508 — 517. 5) = Колесо 3. Дівчата стали у коло. Мир. Пов. 144. Ум. Колечко. Желех.

ІІ. Коло, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється? Макс. (1849). 96. Кайданизалізо ноги повривало, біле тіло козацькемолодецьке коло жовтої кости пошмугляло. АД. І. 89. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Шевч. Звелів їх садовити купа коло купи. Єв. Мр. VI. 39. 3) Коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. Коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 243); Місяць обертається навколо землі не по колу, а по еліпсу (Радянська Україна, 4.I 1959, 4). ▲ Полярні кола — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33′ на Південь і Північ. На південь від північного полярного кола спостерігається добова зміна дня і ночі (Фізична географія, 5, 1956, 77); Недарма чоловік півжиття керував таборами десь аж за полярним колом, вміє вистежувати, ловити, брати за жабри різних «людців» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110).

"Словопедія" 

КОЛО множина всіх точок площини, відстань від яких до заданої точки О (центр к.) є постійною, дорівнює r (радіус к.); довжина к. = 2πr.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КО́ЛО1, а, с.

1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (Собко, Зор. крила, 1950, 243); Місяць обертається навколо землі не по колу, а по еліпсу (Рад. Укр., 4.1 1959,

«Словники України on-line»

відмінок однина множина називний ко́ло ко́ла родовий ко́ла кіл давальний ко́лу ко́лам знахідний ко́ло ко́ла орудний ко́лом ко́лами місцевий на/у ко́лі, по ко́лу на/у ко́лах кличний ко́ло* ко́ла*

Російсько-українські словники

Ко́ло (стар.) – 1) (круг) ко́ло; 2) (колесо) ко́лесо, ко́ло.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська:

circle

ЯНДЕКС словари

коло Предлог с прийм. (біля, поруч) near (by); beside, by коло будинку — by the house коло мене — by my side, beside m

Словари и энциклопедии на Академике

КОЛО — (польск.). В прежней Польше сейм; теперь польская партия в Государственной Думе. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КОЛО (сербск.). Круговой народный славянский танец.

Ілюстрації