Коритися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:47, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім’я Твоє. Єв. Л. X. 17.
