Домальовувати

Домальовувати, -вую, -єш, сов. в. домалювати, -люю, -єш, гл. Дописывать, дописать красками. Шевч. 196.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Закінчувати малювати; малювати до певної межі. Сьогодні вона домальовувала ескіз картини, для якої позував Боровий (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 128); [Ковшик:] Просить [Верба], щоб ти дозволила йому домалювати... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 257); // перен. Довершувати зображення кого-, чого-небудь (про образ, портрет і т. ін.). В мистецьких колах є такий ходячий вислів: образ героя домальовує його оточення (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 185); Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом. Легенький піджачок і калоші на босу ногу домальовували його портрет (Петро Панч, Синів.., 1959, 14). 2. перен. Уявляти, домислювати що-небудь. Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 155); — Я впізнав його по коню, це був Стратіон — і вже в уяві домалював його образ (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 23); // Давати можливість уявляти, домислювати що-небудь. Німі, мовчазні стіни; вікно угорі, перевите залізними штабами, домалювали йому картину життя... (Панас Мирний, I, 1954, 353). УКРЛІТ.ORG 1. Закінчувати малювати; малювати до певної межі. Сьогодні вона домальовувала ескіз картини, для якої позував Боровий (Грим., Незакінч. роман, 1962, 128); [Ковшик:] Просить [Верба], щоб ти дозволила йому домалювати… (Корн., II, 1955, 257); // перен. Довершувати зображення кого-, чого-небудь (про образ, портрет і т. ін.). В мистецьких колах є такий ходячий вислів: образ героя домальовує його оточення (Вол., Самоцвіти, 1952, 185); Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом. Легенький піджачок і калоші на босу ногу домальовували його портрет (Панч, Синів.., 1959, 14).

2. перен. Уявляти, домислювати що-небудь. Не вирізьбився у пам’яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 155); — Я впізнав його по коню, це був Стратіон — і вже в уяві домалював його образ (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 23); // Давати можливість уявляти, домислювати що-небудь. Німі, мовчазні стіни; вікно угорі, перевите залізними штабами, домалювали йому картину життя… (Мирний, І, 1954, 353). Тлумачення слова у сучасних словниках