Киці-баба
Ки́ці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того кицібаба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в кицібаби. Левиц. І. 276.
Зміст
Сучасні словники
КИ́ЦІ-БА́БА, и, жін., розм. Те саме, що жмурки 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 156.
киці-баба іменник жіночого роду гра розм.
Відмінок | Однина |
---|---|
Називний | ки́ці-ба́ба |
Родовий | ки́ці-ба́би |
Давальний | ки́ці-ба́бі |
Знахідний | ки́ці-ба́бу |
Орудний | ки́ці-ба́бою |
Місцевий | на/у ки́ці-ба́бі |
Кличний | ки́ці-ба́бо |
Словник синонімів
ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал.,КИ́ЦІ-БА́БА діал.,КУ́ЗЬМІРКИ діал.У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); - Добрий вечір, хлоп’ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Нагнибіда): Собі очиці зав’язала [Дидона] І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (І. Котляревський); А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби (Словник Б. Грінченка); - Дядьку! ну зав’яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Панас Мирний).