Набубнявіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:11, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Набубнявіти, -вію, -єш, гл. 1) = Набубніти. Уже горох добре набубнявів, пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а денеде і листочки роспускає. Новомоск. у.
