Упирь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:14, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Упи́рь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п’ють. Грин. II. 96.