Салдат

СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ] 1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251); * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3); * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); // Військовослужбовець взагалі.

 2. чого, перен. Відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації і т. ін. Килигей спалахнув. — Буду тим, ким і зараз е: солдатом революції буду! (Олесь Гончар, II, 1959, 112); Українські радянські письменники — солдати миру. Прапор незламної, рідної Комуністичної партії осяває їх, пахощі рідної землі напоюють їм груди, даючи наснагу для боротьби за найвищі ідеали людства, ..за мир у всьому світі! (Максим Рильський, IX, 1962, 161).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]