Козирь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:05, 28 листопада 2014; Kimmn (обговорення • внесок)
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирьдівка не вам рівня. Шевч. 310. 5) Козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. Козирьо́к.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках