Яблуневий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Яблуневий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій яблонѣ. МУЕ. І. 175. Пахне в саду яблуневим цвітом.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯБЛУНЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до яблуня. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій(Олександр Довженко, I, 1958, 65); Яблуневе гілля, метляючись, чіплялося за дах (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 69); Білий яблуневий цвіт укрив сад, нічого не видно (Олекса Десняк, I, 1955, 313); // Який виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). — Із Сочі вже? Так скоро? — П'яти днів не добув. Умовив-таки лікарів, що яблуневий дух корисніший для мого організму за морське повітря (Андрій Головко, I, 1957, 492); Теплі яблуневі пахощі хвилями з двох боків ллються на дорогу (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 175); // Який складається з яблунь, має багато яблунь. Хати.. тонуть у грушевих та яблуневих садках (Іван Франко, VIII, 1952, 8); Щовесни білим-біло закипають тут вишневі й яблуневі сади (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 212); Виходжу в ніч і в листопад, І вже мені осінні хмари Шумлять, мов яблуневий сад (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 41); // Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2. у знач. ім. яблуневі, вих, мн. Назва групи рослин родини розових, до яких належать яблуня, груша, айва і т. ін. 3. Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблунева, грушева та сливова плодожерки завдають великої шкоди садівництву (Хлібороб України, 5, 1966, 31); Яблуневий квіткогриз; Яблунева міль.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЯБЛУНЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до я́блуня. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (Довж., І, 1958, 65); Яблуневе гілля, метляючись, чіплялося за дах (Шиян, Переможці, 1950, 69); Білий яблуневий цвіт укрив сад, нічого не видно (Десняк, І, 1955, 313); // Який виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). — Із Сочі вже? Так скоро? — П’яти днів не добув. Умовив-таки лікарів, що яблуневий дух корисніший для мого організму за морське повітря (Головко, І, 1957, 492); Теплі яблуневі пахощі хвилями з двох боків ллються на дорогу (Стельмах, На .. землі, 1949, 175); // Який складається з яблунь, має багато яблунь. Хати.. тонуть у грушевих та яблуневих садках (Фр., VIII, 1952, 8); Щовесни білим-біло закипають тут вишневі й яблуневі сади (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 212); Виходжу в ніч і в листопад, І вже мені осінні хмари Шумлять, мов яблуневий сад (Мал., Звенигора, 1959, 41); // Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2. у знач. ім. яблуне́ві, вих, мн. Назва групи рослин родини розових, до яких належать яблуня, груша, айва і т. ін. 3. Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблунева, грушева та сливова плодожерки завдають великої шкоди садівництву (Хлібороб Укр., 5, 1966, 31); Яблуневий квіткогриз; Яблунева міль. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 619.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Яблуневий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій яблонѣ. МУЕ. І. 175. Пахне в саду яблуневим цвітом.

«Словники України on-line»

яблуне́вий – прикметник

________________________________________ відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р. називний яблуне́вий яблуне́ва яблуне́ве яблуне́ві родовий яблуне́вого яблуне́вої яблуне́вого яблуне́вих давальний яблуне́вому яблуне́вій яблуне́вому яблуне́вим знахідний яблуне́вий яблуне́ву яблуне́ве яблуне́ві орудний яблуне́вим яблуне́вою яблуне́вим яблуне́вими місцевий на/у яблуне́вому, яблуне́вім на/у яблуне́вій на/у яблуне́вому, яблуне́вім на/у яблуне́вих

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Я́БЛОЧНЫЙ [шн], яблочная, яблочное. 1. прил. к яблоко. Яблочная кожица. Яблочные семена. || Свойственный яблоку. Яблочный вкус. 2. Приготовленный из яблок, с яблоками. Яблочная пастила. Яблочный пирог. Яблочный квас.


Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

яблуневий Прилагательное 1. яблоневий, яблонний

Словари и энциклопедии на Академике

яблуневий -а, -е. 1) Прикм. до яблуня. || Якого виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). || Який складається з яблунь, має багато яблунь. || Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2) Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблуневий квіткогриз. Яблунева міль.

Ілюстрації

20120622165256.jpg 1218730283_spas.jpg



Цікаві факти

Заголовок Українські пісні

Підзаголовок Яблуневий цвіт

Яблуневий цвіт - весни творіння! Яблуневий цвіт - кохання зілля! Радістю в нас кров завирувала, В травні про любов ми щебетали.

Приспів: "Що було - пройшло" - шепоче вік нам, Та йому на зло тобі я вірю, У травневий день, у цвіт цей білий Яблунь молодих в твоїм садку.

Яблуневий цвіт - спішить за мною. Яблуневий цвіт - у снах зимою. В мареві весна на мерзлих вітах, В інії краса весняних квітів.

Приспів.

Яблуневий цвіт - яке то диво! Яблуневий цвіт - забуть не сила! Рахувати час в журбі не стану, Дочекаюсь я суцвіть весняних.

Приспів.

[1]