Имберець

Имбе́рець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Англійский словник
3 Німецький словник
4 Ілюстрації
5 Медіа
6 Див. також
7 Джерела та література
8 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ІМБИ́Р, у, ч. Тропічна трав’яниста рослина, м’ясисте кореневище якої багате ефірними оліями; // Прянощі, вигот. з цього кореневища. Імбир — це висушений корінь тропічної рослини, яка культивується в Азії (Укр. страви, 1957, 345); Пиво, заправлене імбиром і різними прянощами, вийшло напрочуд смачне (Тулуб, Людолови, II, 1957, 81).

ІМБИР імби́р, інби́р (нім. Ingbeer, від лат. zingiber, з інд. мов) багаторічна тропічна рослина родини імбірних. Культивують. Кореневище І. застосовують як прянощі.

Англійский словник

ginger (ˊdʒɪndʒə)

1. n

1) имби́рь

2) огонёк, воодушевле́ние;

he wants some ginger-ему́ изю́минки не хвата́ет

3) рыжева́тый цвет (волос)

4) разг. рыжеволо́сый челове́к◊ ginger group гру́ппа чле́нов парла́мента или како́й-л. друго́й полити́ческой организа́ции, наста́ивающих на бо́лее реши́тельной, акти́вной поли́тике

2. v

1) приправля́ть имбирём

2) подстегну́ть, оживи́ть (тж. ginger up)

3) взба́дривать (беговую лошадь)