Лось
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:12, 30 листопада 2014; Анастасія 22 ПО (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. Ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/
ЛОСЬ, я, чол. Велика тварина родини оленячих з лопатоподібними рогами у самців. Папа, як їздив в Колодяжне, то вбив лося і взяв собі роги (Леся Українка, V, 1956, 5); Одного разу зчинився був гвалт, що під Києвом, у Пущі-Водиці, бачили в лісі лося (Остап Вишня, II, 1956, 187); * У порівняннях. Михайлик — парубійко прездоровий і лагідний, як лось (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 12).
