Свіжина

Свіжина, -ни, ж. 1) Свѣжіе припасы, свѣжее. 2) Свѣжее свиное мясо. Угор. 

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВІЖИНА́, и, жін., розм. 1. Свіже м'ясо. Украв [Бідочуків] вівцю.. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити(Гнат Хоткевич, II, 1966, 163); — Приходьте ж взавтра до мене на свіжину.. Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 193). 2. рідко. Свіжість (у 1 знач.). Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівною свіжиною та прохолодою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 386); Ледве не захлинулася [дівчина] свіжиною ранкового повітря, змішаного з пахощами квітів (Іван Ле, В снопі.., 1960, 204).

"Словопедія"

СВІЖИНА (-и) ж.; мол.; ірон. Дівчина, жінка (як нова сексуальна партнерка). - На свіжину летиш, Максе, може захочеш?<...> Ось там лежить за шторою. Може хочеш? (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ■ Ймовірно від крим. телятина-свіжина - людське м'ясо. ЯБМ, 2, 585. Див. «м'ясо», «телятина».

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СВІЖИНА́, и́, ж., розм. 1. Свіже м’ясо. Украв [Бідочуків] вівцю.. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Хотк., II, 1966, 163); — Приходьте ж взавтра до мене на свіжину.. Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (Зар., На.. світі, 1967, 193).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Свіжина, -ни, ж. 1) Свѣжіе припасы, свѣжее. 2) Свѣжее свиное мясо. Угор.

«Словники України on-line»

свіжина́ – іменник жіночого роду

________________________________________ відмінок однина множина називний свіжина́ родовий свіжини́ давальний свіжині́ знахідний свіжину́ орудний свіжино́ю місцевий на/у свіжині́ кличний свіжи́но*

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Swine

Ілюстрації

]]

] ]

Медіа

Шаблон:Https://www.youtube.com/watch?v=ZSRBTlub Yw https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM