Унуча
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:37, 30 листопада 2014; Литвак Анна (обговорення • внесок)
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. Унучатко.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник Унуча, чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. Унучатко.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.
[України on-line»] унуча́ – іменник середнього роду, істота
Іноземний словник
ЯНДЕКС словари унуча Существительное внук (м.), внучка (ж.)
