Кавалір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:56, 30 листопада 2014; Kimmn (обговорення • внесок)
Кавалір. См. Кавалер. -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Грин. III. 185. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. Галич. 1867. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. Чуб. V. 355. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Pauli. Ум. кавале́рочок. Мил. 216.
Зміст
Сучасні словники
кавалір (-ра) m = кавалер
Ілюстрації
|
|
|
|
