Упертий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин. Ном. № 2632.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УПЕРТИЙ 1 (ВПЕРТИЙ), а, е. 1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем.. і підріс — вередливий та упертий такий! (Панас Мирний, IV, 1955, 44); Як бувало возьме собі [Іван] що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); — Була в нього дочка — не дівчина, а справжнє чортеня. Швидка, як куля, язиката, вперта, вередлива (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 139); [Сергій:] Не вговорюй мене, Катрусю! Мушу їхати зараз. [Катря:] Ну, ти ж і впертий! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 53); // Який виражає непоступливість. З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (Михайло Стельмах, I, 1962, 219); Упертий лоб збігся на переніссі жмутком товстих зморщок (Кол , На фронті.., 1959, 27); // Власт. непоступливій людині. Ежен побачив, що з таким упертим характером годі що врадити без довгої боротьби, а до того він не мав тепер ні сили, ні охоти (Іван Франко, I, 1955, 343); Кожного брати під захист, за кожного заступатись — ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 164). 2. Наполегливий, настирливий. А життя — дивись — шумує, кличе.. Йди, міцний, упертий і активний, Буде все, як бути мусить (Василь Еллан, I, 1958, 96); Народився [Святослав] й жив таким, як і батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 487); — Знаю, завдання важке, але знаю й те, що ти впертий хлопець (Олесь Донченко, I, 1956, 433); // Стійкий, твердий. Я хочу познайомити вас з одним з найкращих українських письменників — з Іваном Франком.. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26); — Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури! (Олесь Гончар, II, 1959, 194); // Запеклий, невиправний. [Покликач:] У тікача-вигнанця Теофіла, упертого потворного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536). 3. Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль. Уперта праця все переможе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 379); Мені було дуже важко вчитися самому, та в мене була.. глибока впевненість, що років через десять-п'ятнадцять упертої роботи я вироблюсь на хорошого художника (Олександр Довженко, I, 1958, 19); В боях упертих перед білим гадом із них [комісарів] ніхто не поникав чолом... (Володимир Сосюра, I, 1957, 483); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Олесь Гончар, III, 1959, 99). 4. перен. Який триває довгий час, затяжний. Лікарі самі дивуються, що слабість така уперта (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 440); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Максим Рильський, III, 1961, 306); // Довгий, пильний (про погляд). Чийсь упертий погляд змусив Дробота повернути голову.. Обіч стояла дівчина (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 146).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]