Регіт

Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) РЕ́ГІТ, готу, чол. Нестримний, голосний сміх. Галя і Явдоха зареготались. Печариці після того реготу стало не по собі (Панас Мирний, V, 1955, 149); Сміх проривався з її грудей голосним реготом, і вона втікала в кут та аж товкла головою до стіни зо сміху (Лесь Мартович, Тв., 1954, 455); Свято розгорталося за старовинним, віками встановленим звичаєм. Танцювала і веселилася безтурботна юнь. Бриніли домбри. Веселі жарти та гострі дотепи викликали довгий і безжурний регіт (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 358); // перен. Крик птахів, тварин, що нагадує гучний сміх. Згори сипле та й сипле [жайворонок]... витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 231); // перен. Створювані предметами, стихійними силами природи і т. ін. гучні, розкотисті звуки, що нагадують людський нестримний сміх. Підкрались [хвилі] і вдарили раптом в борти, потрясли корабель наш і з реготом геть відкотились... (Леся Українка, I, 1951, 245); Зареготала пекельним реготом буря над білою грудочкою, і покотився сей регіт далі й далі (Хоткм II, 1966, 222). ♦ Аж реготи беруть; [Бути] на реготах — реготати, сміятися. — Ану глянь у дзеркало, козак китиця... — Ой, гарно, аж реготи беруть! — хихикнула Домка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 343); На що вже Маланка — весела дівка, завжди на реготах. А й та співчувала мені (Іван Микитенко, II, 1957, 158); Від реготу братися (взятися, схопитися) за боки — дуже сильно реготати. Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 343); Від реготу братися (взятися) за живіт див. живіт; Заводити сміхи та реготи — те саме, що Справляти реготи (див. справляти). На панщині вона не робила, як другі, а більше бавилась — заводила сміхи та реготи (Панас Мирний, IV, 1955, 33); Заливатися (залитися) реготом див. заливатися; Захлинатися (захлинутися) реготом див. захлинатися; Заходитися (зайтися) реготом див. заходитися 2; Качатися від реготу див. качатися; Кишки рвати (порвати і т. ін.) від реготу див. кишка; Лягати від (од, з) реготу див. лягати; [Мало не] падати від реготу див. падати; [Так і (мало не)] покотитися (покотом) з (від) реготу див. покотитися 1; Полягати (полягти) од реготу.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]