Табурка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови

Український тлумачний словник