Багатющий
Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134. БАГАТЮ́ЩИЙ, а, е. Дуже багатий. — Чи то правда, що він багатющий? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 363); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі у багатющий плодородний край? (Олесь Донченко, VI, 1957, 594); Іван Якович Франко залишив після себе не тільки величезну художню і публіцистичну, але й багатющу наукову спадщину (Наука і життя, 8, 1956, 8); Шах був у багатющому східному халаті (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 32). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 83.
==Сучасн
