Хвала
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:11, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Ном. № 2562. Честь Богу, хвала і вам на здоров’я. Ном. № 10008. Хвалу Бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. МВ. I. 16. Хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
