Намір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:06, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Намір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. Без наміру. Ненамѣренно.