Окріп

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКРІП 1, ропу, чол. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелонуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Іван Франко, II, 1950, 212); ОКРІП 2, ропу, чол., розм. Те саме, що кріп.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОКРІП1, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); * У порівн. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Мирний, І, 1949, 298); Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (Стор., І, 1957, 92); Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Ле, Міжгір’я, 1953, 96).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]