Повітря
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в’єтсі. АД. II. 20. 2) = Повітриця. Вх. Уг. 260.
Зміст
Сучасні словники
===http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ПОВІТРЯ
Культурологічний словник
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
http://orp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»
Однина Називний повітря Родовий повітря Давальний повітрю Знахідний повітря Орудний повітрям місцевий на/у пові́трі, пові́трю кличний пові́тря*
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Ілюстрації
x140px
Іноземні словникиукраїнська-англійська Словник===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари Существительное 1. воздух 2. вихрь ]=== ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике • повітря — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови • 2повітря — я, с. 1) Суміш газів (головним чином азоту й кисню), що утворюють атмосферу Землі. •• Чи/сте пові/тря повітря, що складається з 20,96% кисню, 0,03% вуглекислого газу, 78,08% азоту, 0,94% інертних газів і не містить отруйних, агресивних і… … Український тлумачний словник • 3повітря — (суміш газів, потрібних для життя людини, тварин, рослин), атмосфера, дух … Словник синонімів української мови • 4повітря — епідемія, пошесть Медіа |