Малеча

Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАЛЕ́ЧА, і, жін., збірн. 1. Маленькі діти. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Леся Українка, III, 1952, 670); Немов горобці, обліпила тин малеча (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); // розм. Молодші школярі. Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 71). 2. Малята тварин. — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Олесь Донченко, II, 1956, 298).

[<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53404/112550.html">МАЛЕЧА</a> "Словопедія" ]

мале́ча іменник жіночого роду

Ілюстрації