Невдаха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:00, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Невдаха, -хи, об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. Ум. Невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.
