Риззя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:11, 28 листопада 2014; Ксенія (обговорення • внесок)
Ри́ззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.А РИ́ЗЗЯ, я, с., збірн., рідко. Те саме, що лахмі́ття.
Ілюстрації
|
|
|
|
