Патякало

Словник Бориса Грінченка

Патякало, -ла, с Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАТЯКАЛОа, чол. і жін., зневажл. Той, хто любить патякати. — Пора на зяб орати. — Будеш ти носом орати долівку холодної — там твій зяб буде, патякало погане (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 89).

---

Орфографічний словник української мови

ПАТЯКАЛО, патя́кало

іменник чоловічого або середнього роду, істота зневажл.

---

Онлайн словник українських рим відм'якало варнякало висякало вклякало дзвякало заклякало залякало злякало клякало крякало лякало набрякало налякало натякало перелякало поварнякало позаклякало полякало понабрякало приклякало просякало

Іноземні словники

Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000

Же́мчуг м.

• Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков.
  

• Изделия, украшения из таких образований.

Ілюстрації

Додаткові дані

• Як вирощують жемчуг
  
• Найбільша жемчужна в історії
  

Цікаві факти

• Магічні властивості жемчуга
  
• Плиний Старший (Фрагмент из Naturalis historia: XXXVII, V-VI)
  
• Новые данные в области биоминералогии — А. Г. Жабин

Джерела та література

1. Словник Бориса Грінченка
2. Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.
3. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000
4. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
5. Толковый словарь В. Даля