Дивниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:47, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивниця кому. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо. Каменец. у.