Шуба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шуба, -би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шубалюба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. Шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.