Виспівувати

Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. II. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну. МВ. II. 12. 3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. Млак. 92. 4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Левиц. І. 35. Вона наче мою долю виспівує. Г. Барв. 393. 5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває. 6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стор. І. 94.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИСПІВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСПІВАТИ, аю, аєш, док.

1. тільки недок., неперех. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. Та сам собі у бур'яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про те, з ким то їй доведеться рядом у полі жати (Панас Мирний, IV, 1955, 222); Оленка виспівувала на все горло (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 78). 2. перех. Співати що-небудь. Сестра Катря — на городі од початку до краю виспівує легенду про брата та сестру, що звінчалися, не впізнавши одне одного (Степан Васильченко, II, 1959, 359); Діти підводили до нього [дощу] свої смагляві мокрі личка і виспівували: «Дощику, дощику, перестань, поїдемо на баштан!..» (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 61); Дездемона дуже гарно виспівала пісню про вербу(Леся Українка, V, 1956, 48). 3. тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). На дерезі сидів соловейко, та так же виспівує прехороше та голосно! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65); Барвистий щиголь.. радісно виспівував, зустрічаючи весну (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 373). 4. тільки недок., неперех., перен. Видавати тонкі, протяжні звуки при певній дії (про інструменти, машини і т. ін.). Гостра пилка, заглиблюючись в дерево, виспівує зовсім так, мов жучок-музичка (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Над Дніпром виспівують косарки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 214). 5. неперех. Проводити певний час у співах, співаючи. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває (Словник Грінченка). 6. тільки док., перех., розм. Добути співами. Виспівав собі дівчину любу та гарну(Марко Вовчок, I, 1955, 275). 7. тільки док., перех. Довго співаючи, втратити голос, здатність співати. Колись співав по ярмарках, а тепереньки тілько луна ходить по світу од його пісень: увесь голос виспівав і бандуру потрощив (Олекса Стороженко, I, 1957, 79). 8. перех. Розповідати про що-небудь у пісні, передавати щось у мелодії; оспівувати. Шевченкова слава все більше та більше зростала. Це вже був не Кобзар, що виспівує долю рідного народу, а український пророк, що проповідував людям любов, правду та братерство (Панас Мирний, V, 1955, 312); Еге, багато пригод знає чумацький отаман і не про одну виспівує йому, вимовляє голосна сопілка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); В пісні бажаю життя виспівати, перетопити в пісню усе, що має світ (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 251); // Виливати, передавати піснею яке-небудь почуття. [Семен:] Наодинці й балакаєш з серцем, ніби з людиною, і виспіваєш його й скарги, його й радощі... (Марко Кропивницький, I, 1958, 62); Повій, буйний вітре, од самого моря, Навій мені пісню, щоб виспівать горе (Володимир Самійленко, I, 1958, 71); // Вихваляти, прославляти. — Ти не згоджуєшся? — спитав Петро. — Любов виспівувати? — бевкнув Жук (Панас Мирний, I, 1954, 351); — Справді, чому я не поетеса? Чому б мені не виспівувати пишними сонетами хоч би й оце зелене зачаровання? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 68). 9. перех. і неперех. перен., розм. Говорити багато і довго, твердячи що-небудь. — Мушу Вам сказати,.. що так не годиться. І почала виспівувати йому за те, що вчора не з'явився на обід та вечерю (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 178); // тільки док. Розповісти щось, признатися в чомусь. — Чекай, зараз ти нам більше виспіваєш! — сказали [сторожі] і зачали переводити з ним слідство по-свойому (Іван Франко, II, 1950, 116); — Тут він [шпигун] признається. Я вам кажу! Мені він, сукин син, виспіває все... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 497.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВИСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СПІВАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки недок., неперех. Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. Та сам собі у бур’яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу (Шевч., II, 1953, 45); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про те, з ким то їй доведеться рядом у полі жати (Мирний, IV, 1955, 222);Оленка виспівувала на все горло (Горд., II, 1959, 78). 2. перех. Співати що-небудь. Сестра Катря — на городі од початку до краю виспівує легенду про брата та сестру, що звінчалися, не впізнавши одне одного (Вас., II, 1959, 359); Діти підводили до нього [дощу] свої смагляві мокрі личка і виспівували: "Дощику, дощику, перестань, поїдемо на баштан!.." (Довж., Зач. Десна, 1957, 61); Дездемона дуже гарно виспівала пісню про вербу (Л. Укр., V, 1956, 48). 3. тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). На дерезі сидів соловейко, та так же виспівує прехороше та голосно! (Н.-Лев., I, 1956, 65); Барвистий щиголь.. радісно виспівував, зустрічаючи весну (Шиян, Гроза.., 1956, 373). 4. тільки недок., неперех., перен. Видавати тонкі, протяжні звуки при певній дії (про інструменти, машини і т. ін.). Гостра пилка, заглиблюючись в дерево, виспівує зовсім так, мов жучок-музичка(Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Над Дніпром виспівують косарки (Гонч., Вибр., 1959, 214). 5. неперех. Проводити певний час у співах, співаючи. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває (Сл. Гр.). 6. тільки док., перех., розм. Добути співами. Виспівав собі дівчину любу та гарну (Вовчок, І, 1955, 275). 7. тільки док., перех. Довго співаючи, втратити голос, здатність співати. Колись співав по ярмарках, а тепереньки тілько луна ходить по світу од його пісень: увесь голос виспівав і бандуру потрощив(Стор., I, 1957, 79). 8. перех. Розповідати про що-небудь у пісні, передавати щось у мелодії; оспівувати. Шевченкова слава все більше та більше зростала. Це вже був не Кобзар, що виспівує долю рідного народу, а український пророк, що проповідував людям любов, правду та братерство (Мирний, V, 1955, 312);Еге, багато пригод знає чумацький отаман і не про одну виспівує йому, вимовляє голосна сопілка(Коцюб., І, 1955, 182); В пісні бажаю життя виспівати, перетопити в пісню усе, що має світ (У. Кравч., Вибр., 1958, 251); // Виливати, передавати піснею яке-небудь почуття. [Семен:] Наодинці й балакаєш з серцем, ніби з людиною, і виспіваєш його й скарги, його й радощі… (Кроп., І, 1958, 62);Повій, буйний вітре, од самого моря, Навій мені пісню, щоб виспівать горе (Сам., І, 1958, 71); // Вихваляти, прославляти. — Ти не згоджуєшся? — спитав Петро. — Любов виспівувати? — бевкнув Жук (Мирний, І, 1954, 351); — Справді, чому я не поетеса? Чому б мені не виспівувати пишними сонетами, хоч би й оце зелене зачаровання? (Ле, Міжгір’я, 1953, 68). 9. перех. і неперех. перен., розм. Говорити багато і довго, твердячи що-небудь. — Мушу Вам сказати,.. що так не годиться. І почала виспівувати йому за те, що вчора не з’явився на обід та вечерю (Коз., Сальвія, 1959, 178); // тільки док. Розповісти щось, признатися в чомусь. — Чекай, зараз ти нам більше виспіваєш! — сказали [сторожі] і зачали переводити з ним слідство по-свойому(Фр., II, 1950, 116); — Тут він [шпигун] признається. Я вам кажу! Мені він, сукин син, виспіває все…(Ірчан, II, 1958, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 497. Виспівувати, вую, єш, сов. в. виспівати, ваю, єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну. МВ. ІІ. 12. 3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. Млак. 92. 4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Левиц. І. 35. Вона наче мою долю виспівує. Г. Барв. 393. 5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває. 6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стор. І. 94. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 188.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Український тлумачний словник виспівувати ТолкованиеПеревод виспівувати -ую, -уєш, недок., ви́співати, -аю, -аєш, док. 1) тільки недок., неперех.Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. 2) перех. Співати що-небудь. 3) тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). 4) тільки недок., неперех., перен. Видавати тонкі, протяжні звуки за певної дії (про інструменти і т. ін.). 5) неперех. Проводити певний час у співах, співаючи. 6) тільки док., перех., розм. Добути співами. 7) тільки док., перех. Довго співаючи, втратити голос, здатність співати. 8) перех. Розповідати про що-небудь у пісні, передавати щось у мелодії; оспівувати. || Виливати, передавати піснею яке-небудь почуття. || Вихваляти, прославляти. 9) перех. і неперех., перен., розм. Говорити багато і довго, твердячи що-небудь. || тільки док. Розповісти щось, зізнатися в чомусь. Орфоепічний словник української мови виспівувати ТолкованиеПеревод виспівувати [виесп’і/вуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. См. также в других словарях: • виспівувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • виспівувати — ую, уєш, недок., ви/співати, аю, аєш, док. 1) тільки недок., неперех.Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. 2) перех. Співати що небудь. 3) тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). 4) тільки недок.,… … Український тлумачний словник • виспівати — I в испівати див. виспівувати. II виспів ати а/ю, а/єш, недок., ви/спіти, ію, ієш, док. 1) тільки 3 ос.Досягти спілості (про злаки, фрукти, ягоди і т. ін.); дозрівати. 2) тільки 3 ос., розм. Доходити до певної кондиції, ставати готовим до вжитку … Український тлумачний словник • виспівуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до виспівувати 2), 8) … Український тлумачний словник • виспівуватися — уюся, уєшся, недок., ви/співатися, аюся, аєшся, док. 1) Виливати, передавати свої почуття в пісні, співові. 2) Удосконалювати майстерність співу тренуванням. 3) тільки док. Довго співаючи, втратити голос, здатність співати. 4) тільки недок. Пас.… … Український тлумачний словник • розспівувати — ую, уєш, недок., розспіва/ти, а/ю, а/єш, док., розм. 1) перех. Співати, виконувати (пісні і т. ін.). 2) перех. Співати, розучуючи або репетируючи що небудь. 3) перех. Виконуючи певні вправи голосом, домагатися доброго його звучання. 4) тільки… … Український тлумачний словник • співати — 1) (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); виспівувати, розспівувати (співати старанно, довго, натхненно); приспівувати, виводити (перев. протяжно); кургикати, курникати (тихо, невиразно); заливатися (дзвінко, переливчасто); горланити,… … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Медіа

Фінал. Тріо "Sympho-Nick" - "Прийде весна"

Aeудіo

Котлінська Юля – Квітка душа (Ю. Котлінська)

https://www.youtube.com/watch?v=HI5tVJnWeRc

Цікаві факти

З його легкої руки полтавська пісня линула у світ

Такі чудові та втішні слова поклав на запальну музику композитор, фольклорист, концертмейстер, диригент, засновник народного ансамблю пісні й танцю «Лтава» Валентин Міщенко, чим і прославив наш чудовий край Більше читайте тут: [1]

Душа оживає, коли чуєш, як «Козачка» співає…

Українська народна пісенність – дорогоцінне надбання нашого народу, нев’януча окраса його духовної культури. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, тамувати біль. Пройнята любов’ю до рідної землі, пісня возвеличує не тільки людину, а й природу рідного краю, його красу і багатство.

     Свій 30-річний ювілей відзначив відомий не тільки на Чигиринщині, а й далеко за межами рідного краю народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Козачка».  Більше читайте тут: [2]  

«Коли співає «Червона калина» міцніє в ніжках мала дитина…»

Ці слова належать славетній українській співачці Ніні МАТВІЄНКО. Своє вітання енергодарському народному хору вона завершила так: «Гучніше, сильніше, на весь голос несіть високо прапор мистецтва!». І вони несуть цей прапор, міцно тримаючи його в руках. А ще - виховують достойну зміну: дитячий фольклорний ансамбль «Родослав». [3]