Добродійка

Добродійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» Була, моя добродійко. «Що ж ти там бачила?» Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. ЗОЮР. І. 304. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шановна добродійко! Високоповажна добродійко. Милостивая государыня! Ум. Добродієчка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОБРО́ДІЙКА, и, жін., заст., розм. Жіночий рід до добродій. Добродійка Анна прижмурила очі, сперла втомлену голову на високе поруччя софи (Ольга Кобилянська, II, 1956, 264); [Кіндрат:] Добродійко! не думав я нікому Хвалитися про те, що маю в серці (Володимир Самійленко, II, 1958, 28); Роздаючи селянам хінін, Ядзя і не спостерігала, як тим самим увійшла в роль добродійки свого села (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 324.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОБРО́ДІЙКА, и, ж., заст., розм. Жін. до добро́дій. Добродійка Анна прижмурила очі, сперла втомлену голову на високе поруччя софи (Коб., II, 1956, 264); [Кіндрат:] Добродійко! не думав я нікому Хвалитися про те, що маю в серці (Сам., II, 1958, 28); Роздаючи селянам хінін, Ядзя і не спостерігала, як тим самим увійшла в роль добродійки свого села (Кобр., Вибр., 1954, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 324. Добро́дійка, ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. ЗОЮР. І. 304. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 399.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Український тлумачний словник добродійка ТолкованиеПеревод добродійка -и, розм. Жін. до добродій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • добродій • добродійний См. также в других словарях: • добродійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови • пані — I невідм. (увічлива форма звертання / називання стосовно до осіб жіночої статі), добродійка, панія; пані[ь]матка (увічлива форма звертання до господині, молодших жінок до старших, чоловіків до жінок) II ▶ див. дружина I, жінка 1) … Словник синонімів української мови

Ілюстрації