Виспівати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:01, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Виспіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. ІІІ. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба виспіла. Мнж. 121.
