Шия
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:33, 16 жовтня 2014; Коваленко Дана Вячеславівна (обговорення • внесок)
Шия, шиї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия хоч обіддя гни, такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. См. Сокира. Шух. І. 175. Ум. Шийка, ши́єчка.
Зміст
Сучасні словники
Шия (лат. collum) — частина тіла хребетних, яка з'єднує голову з тулубом. Шия виконує багато життєво важливих функції і часто є особливо вразливим місцем. Через шию проходять різні шляхи забезпечення — такі як стравохід, гортань, трахея, кровоносні судини: артерії та вени. Шийні хребці забезпечують голові найбільшої рухливості.