Пика
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:09, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пи́ка, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Мет. 472. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. Пи́чка.