Монах

Словни Грінченка

Монах, -ха и монаха, -хи, м. = Чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.

Сучасні словники

Монах, черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від грец. μοναχός «одинак, самітник, пустельник») — зазвичай особа з релігійної спільноти, яка відповідно до обіцянки (обітниці) веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті. Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства. Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного розвитку (просвітлення). В християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього уходили від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців.

Ілюстрації

x140px

Див.також

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) МОНАХ спершу пустельник, теп. член чернечого ордену (бенедиктини, камедули, цистерціанці, пауліни, василіани та ін.); термін м. не синонім ченця, яке є ширшим поняттям. Словник синонімів Полюги МОНАХ (член релігійної громади) чернець, чорноризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник. Орфографічний словник української мови Словар українського сленгу