Чобіт

Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Ном. № 1182. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) Удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. Чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. Чобітки шкапові. Рудч. Ск. I. 213. Чобіточки роззули. Грин. ІІІ. 694. Ув. Чоботи́ще.

Сучасні словники

Чоботи — взуття, зазвичай з високими халявами. В епоху інквізиції «іспанськими чоботами» називали знаряддя тортур.

Історія

У руських літописах 10 століття чоботи протиставляються личакам як знак приналежності до аристократії. Чоботи, що закривають коліна, отримали назву ботфортів і були популярні в епоху бароко. В Радянській Армії солдати носили кирзові чоботи. Нині все більшої популярності набувають ґумові чоботи, які є практичнішими, ніж шкіряні. Сьогодні чоботи є, здебільшого, елементом жіночого взуття.