Виїздити

Ви́їздити, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.

Виїздити, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздилиСтор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня). Виїздити

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВИЇЗДИТИ I виїзд`ити см. виїжджати II в`иїздити сов. от виїжджувати

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВИЇЗДИТИ

ви́їздити дієслово доконаного виду

виїзди́ти дієслово недоконаного виду

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИ́ЇЗДИТИ див. виїжджувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402. Коментарі (0) ВИЇЗДИ́ТИ див. виїжджати.

«Словники України on-line»

http://www.rozum.org.ua/ виїздити дієслово доконаного виду

виїздити дієслово недоконаного виду

Орфоепічний словник української мови

виїздити I в`иїздити див. виїжджати. II виїзд`ити див. виїжджувати.

Матеріал з Вікісловника

ви́їздити I[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.] ви́-їз-ди-ти Дієслово доконаного виду. Корінь: -- Вимова[ред.] МФА: [] Семантичні властивості[ред.] Значення[ред.] 1. їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Шевченко 2. їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? Михайло Стельмах 3. привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака Синоніми[ред.] 1. об'їздити, об'їхати, обколесити, обколесувати, облітати, обкрутити, обміряти, обмрірити 2. об'їжджати Споріднені слова[ред.] • дієприкметники: 2. виїжджений • іменники: 1. виїждження; 2. виїжджування • дієслова: 2. виїжджувати, об'їздити Значення[ред.] 1. їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. Павло Чубинський ◆ І коли з подвір'я замкувиїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко» 1. залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко 2. їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. Василь Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапігавиїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. Олесь Гончар 2. їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. Андрій Головко 3. їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. Нечуй-Левицький 4. на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. Олесь Донченко

ТЛУМАЧ

ВИЇЗДИТИ

← назад вперед → ви

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим] їздити в'їздити від'їздити

гніздити доїздити з'їздити

заїздити наїздити од'їздити

під'їздити переїздити поїздити

подоїздити позаїздити понаїздити

попереїздити поприїздити приїздити

пригвоздити проїздити пробороздити

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Взбира́ться, взобра́ться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) – бра́тися, видира́тися, ви́дертися, здира́тися, зде́ртися, видря́пуватися, ви́дряпатися, пну́тися, п’я́сти́ся, ви́пнутися, спина́тися, сп’я́сти́ся, вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти. • В. на лошадь – вила́зити (сов. ви́лізти), сіда́ти (сі́сти), з[в]сіда́ти (з[в]сі́сти) на коня́. [Му́сів уся́кий шля́хтич, хто зся́де на ко́ня, у ві́йсько виїзди́ти (Куліш)]. Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися]. Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати. Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити. • Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)]. Из’е́здить – з’ї́здити, ви́їздити, об’ї́здити що. [З’ї́здили ми По́льщу і всю Украї́ну (Шевч.)]. • -ться – з’ї́здитися. [Був кінь та з’ї́здився (Номис)]. • Из’е́зженный – з’ї́жджений, об’ї́жджений, ви́їжджений. • -ный конь – заї́жджений кінь. Исколеси́ть – ви́їздити, об’ї́здити, з’ї́здити, переї́здити що. • -ться (о колесе, шине) – з’ї́здитися. [Не ті́льки що, але́ й залі́зо з’ї́здиться (Номис)]. Искре́щивать, искрести́ть – 1) (херить) викре́слювати, ви́креслити, покре́сли́ти, похрести́ти (все); 2) (исходить или из’ездить что) сов. ви́ходити, сходи́ти, ви́їздити или з’ї́здити, ви́літати или обліта́ти що; см. Исходи́ть, Из’е́здить. Искрещё́нный – покре́слений, похре́щений; ви́ходжений, схо́джений, з’ї́жджений, ви́літаний, облі́таний. Мя́ться – 1) (стр. и возвр з.) – а) м’я́тися, м’я́шку́ритися; бга́тися, жу́жмитися, га́рбатися, жма́катися, жмакува́тися; міси́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим и т. п.; б) м’я́тися, те́ртися; ме́рвитися; м’я́тися, вимина́тися; ключкува́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим, те́ртим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни́ простира́дло як слід, неха́й не га́рбається (Звин.)]; 2) (не решаться, медлить) м’я́тися, му́ля[и]тися, (диал.) мо́на[я]тися, мику́литися, (фамил.) шандру́ те́рти. [Грицька́ порива́ло й собі́ спусти́тися санча́тами, проте він м’я́вся (Васильч.). Кажи́, не му́ляйся! (Звягельщ.). Мики́та до́вго чого́сь му́лився і не хоті́в проти но́чи виїзди́ти (Основа 1861). Я тобі́ давно́ сказа́в зроби́ти, а ти все мо́наєшся (Полт.). Як ти до́вго мо́няєшся! (Борз.). Усі́ боя́ться, мику́ляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне́ шандру́ те́рти, по́ки пове́рнеться, по́ки зро́бить (Яворн.)]. Набе́гивать, набе́гать (рысака) – виї́жджувати, ви́їздити (рисака́). I. Наезжа́ть, нае́здить – 1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати. жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння); 2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)]; 3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)]; 4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити. • Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить). Нае́зженный – 1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий; 2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)]; 3) наї́жджений, ви́їжджений; 4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений. -ться – 1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.; 2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.; 3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим; 4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.; 5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться. Ната́ривать и Наторя́ть, натори́ть – 1) (дорогу) наторо́вувати, торува́ти, наторува́ти, (накатывать) нако́чувати, накоти́ти, (полозьями) натира́ти, нате́рти, (о мног.) понаторо́вувати, понако́чувати, понатира́ти що; 2) (приучать) призвича́ювати, призвича́їти, принату́рювати, принату́рити, привча́ти, привчи́ти, зуча́ти, зучи́ти, нала́мувати, налама́ти и нало́млювати, наломи́ти кого́ до чого. • -ри́ть рысака – ви́їздити рисака́. Наторё́нный – 1) наторо́ваний, нако́чений, нате́ртий, понаторо́вуваний и т. п.; 2) призвича́єний, принату́рений, при́вчений, зу́чений, нала́маний и нало́млений. -ться – 1) наторо́вуватися, торува́тися, наторува́тися, понаторо́вуватися; бу́ти наторо́вуваним, торо́ваним, наторо́ваним, понаторо́вуваним и т. п.; 2) призвича́юватися, призвича́їтися; бу́ти призвича́юваним, призвича́єним и т. п. до чо́го; (навастриваться) нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися до чо́го, (вульг., сов.) насоба́читися в чо́му и на що, (набивать руку) набива́ти (нала́мувати, нало́млювати, нава́жувати), наби́ти (налама́ти, наломи́ти, нава́жити) ру́ку до чо́го; срв. Натере́ть.

Об’е́зживать и об’езжа́ть, об’е́здить – 1) об’їзди́ти, об’ї́здити, ви́їздити, з’ї́здити. [Об’ї́здив усі́х ро́дичів, поряту́нку проха́в – не порятува́в ніхто́. Ви́їздив я на своє́му віку́ чима́ло по сві́ту (Квітка). З’ї́здив з ним бага́то чужи́х краї́в, ба́чив бага́то сві́та (Мирн.)]; 2) -ать лошадь – виїжджа́ти, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́. [Сиди́ть мале́ циганя́, коня́ виїжджа́є (Рудан.)]. • Невы́езженный (о лошади) – неїзджа́лий, не́ук, неу́кий (-кого). [Ко́ничок неу́кий ви́рве мі ся з ру́ки. Нія́кий кінь-не́ук не ски́не його́ з се́бе]. • Об’е́зженный (о лошади) – їжджа́лий, уї́жджений, принату́рений до їзди́. [Уї́жджена коня́ка везе́ не зупиня́ючись]. Околеси́ть – об’ї́хати, об’ї́здити, ви́їздити скрізь що и по чо́му. Перее́здить (всюду) – ви́їздити, об’ї́здити. [Ви́їздили По́льщу і всю Украї́ну, а не ба́чили тако́ї, як ця Катери́на (Шевч.)]. Понае́здить (лошадь) – об’ї́здити, ви́їздити тро́хи (коня́). Пооб’е́здить (лошадь) – ви́їздити, об’ї́здити (тро́хи) коня́, (во множ.) повиїжджа́ти, пооб’їжджа́ти (ко́ней). Прое́зживать и Проезжа́ть, прое́здить – 1) (лошадей) проїжджа́ти и -ї́жджувати, прої́здити (ко́ні). [Хо́че Палі́й прої́здити коня́ свого́ (Драг.)]; 2) (деньги) витра́чувати, ви́тратити на по́дорожі (їзду́) (гро́ші), прої́здити (гро́ші); 3) (дорогу) проїжджа́ти, прої́здити, протира́ти, проте́рти, уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти доро́гу (шлях). [Гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ні (Франко)]; 4) (известное время) прої́жджувати, прої́здити, ви́їздити. [Прої́здив ці́лий день]. -ться – 1) (о лошадях) прої́жджуватися и -джа́тися, бу́ти прої́ждженим; 2) (истратиться) прої́здитися, витра́чуватися, ви́тратитися (з гро́шей) ї́здячи, на їзду́ (на по́дорожі).

Словари и энциклопедии на Академике

виїздити Перевод виїздити I [ви/йіздиетие] -йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати скрізь) II [виейізди/тие] -йіжджу/, -йізди/ш, -йіздиемо/, -йіздиете/; нак. -зди/, -з'д'і/т', недок. (відправлятися кудись)

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34945 «Орфоепічний словник української мови »]=== виїжджати виїжджати дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

[[Зображення: |x140px]] [1]

[[Зображення: |x140px]] [2]

Цікаві факти

заголовок

підзаголовок

===[ http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 English-Ukrainian DICTIONARY ]=== Ми виявили наступні англійська слів і переклади "виїжджати": українська англійська 1. виїжджати depart

2. виїжджати leave

3. виїжджати manage

4. виїжджати move

[ http://42yurista.com/qa/35736/]

Чи має право державний службовець виїздити за кордон? ===[ http://www.rulit.net/books/opovidannya-zbirka-read-204978-10.html «"Оповідання (збірка)" автора Шолом-Алейхем »]=== А врaнці - знову "гут моєн", знову пaхкaє люлькою, всміхaється і знову їсть, бере чaрчину, дaє мені чaрочку - отaк кількa днів поспіль, aж поки нaстaв день, коли мaшини щaсливо пройшли, і йому требa було виїздити.

Файл:БУГОВА СКРИНЯ.doc