Хмарина
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. Хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
[[
]] |
C:\Documents and Settings\User.123PC2.019\Рабочий стол\хмара | 
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
ХМАРИНА, и, жін. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 89); * Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Михайло Стельмах, I, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 218); * У порівняннях. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 26). ▲ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.
- Фа
- Йл:Example.jpg
Опис1
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис2
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис1
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис2
