Хмарина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. Хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.
